Народна гра «Краски», або «Фарби»

Закріплення знань дітей про кольори.



Народна гра «Краски», або «Фарби

Мета: Закріплення знань дітей про кольори.

Хід гри: Грають 10-20 дітей. Вибирають «Мамку», «Дід» і «Пан». «Дід» і «чорт» ідуть геть, а «мамка» пошепки кожному визначає краску, щоб інші не чули.

- Ти будеш червона! Ти - синя. Ти - чорна. Ти - жовтогаряча. Ти - бурякова. 
- Я буду червоне яблучко! - просить хтось. 
- Будь. 
- Я буду золотий колосок. 
- Будь. 
- Я буду голуба хустинка...

Коли краски всі визначені, приходять «Дід» і «Пан». 
- Дзінь-дзінь! 
- Хто прийшов? 
- Дід
- По що? 
- По краску. 
- По яку? 
- По зелену. 
- Вибирай собі. 
- Оця! 
- Бери. 
Бере краску й одводить убік. Знову підходить. 
- Дзінь-дзінь! 
- Хто прийшов? 
- Дід
- По що? 
- По краску, 
- По яку? 
- По червону. 
- Вибирай собі. 
- Оця! 
- Ні. Не вгадав.

Тоді підходить «Пан». 
- Бом-бом. 
- Хто прийшов? 
- Пан
- По що? 
- По краску. 
- По яку? 
- По синю. 
- Вибирай собі. 
- Оця. 
- Бери. 
Забирає краску, підходить знову і так само питає білу краску, але такої немає.

Тоді знову підходить «Дід»: 
- Дзінь-дзінь!

Буває, що надають таких красок, що, яку не спитай: синю, зелену, червону, - її нема та й нема. «Дід» і «Пан» сперечаються, і тоді за згодою всіх «Мамка» каже назви: глиняна, залізна, земляна, зелений горіх, жовтий горіх, чорна рожа, золотий черевичок, срібна рибка, червона хустина, біла зірка, солодка морква, дрібна рута... І вже тоді залишається вгадати, хто саме. Коли виберуть усі «краски», беруть цурку - міцну палку, «Дід» і «Пан» беруться за неї, а «краски» - за ними, обнявши попереднього попід руки; «Мамка» стає туди, де менше «красок», і тягнуть; хто перетягне, той і переміг.



Создан 07 фев 2015